autoExpert


autoExpert » СТАТЬИ » Автобизнес в лицах » Цивілізація Доріг Олександра Ляпуна

Цивілізація Доріг Олександра Ляпуна

Знаєте, чому в Хмельницькому тарифи на опалення та гаряче і холодне водопостачання – найнижчі в Україні? Тільки тому, що там є ПМП «Оупен Систем». З нагоди 20-річчя компанії давайте познайомимось з її діяльністю детальніше. Тим більше, що в Україні далеко не кожна компанія конкурує зі світовими лідерами в галузі електроніки і приладобудування.

Цивілізація Доріг Олександра Ляпуна

Диспетчери тепла
Олександр Ляпун – випускник факультету автоматики та обчислювальної техніки Одеського політехнічного інституту. Тривалий час працював викладачем Хмельницького національного університету, а потім заснував ПМП «Оупен Систем», залучивши до роботи трьох своїх колишніх студентів.

Стратегія діяльності компанії була визначена відразу і надовго: працювати тільки над витратними і дорогими проектами. Нині «Оупен Систем» випускає діагностичне обладнання для різних систем автомобілів, розробляє, виробляє і впроваджує моніторингові системи для теплотехнічних об'єктів, випробувальне обладнання для дизельних паливних систем, різноманітні контролери і супутнє програмне забезпечення, енергонезалежні мікропотужні контролери, лабораторні стенди для учбових закладів, а також займається іншими важливими справами, про які мова йтиме нижче.

ПМП «Оупен Систем» об`єднує 24 висококваліфікованих спеціалістів, має потужну матеріально-технічну базу і рішуче заявило про себе на міжнародному ринку.

– Ми поставили перед собою завдання випускати або розробляти оригінальне обладнання, аналогів якого не існує – не тільки в Україні, а в світі, – розповідає Олександр Ляпун. – Іншими словами, ми вирішили відвоювати свій сегмент у ніші, зайнятій такими світовими флагманами, як Boeing, Siemens, Bosсh. Якщо комусь ці наміри видаються занадто самовпевненими, то така людина просто не дуже обізнана з фактичними можливостями, цілями і методами роботи світових виробників, а головне – має дуже приблизне уявлення про силу інтелектуального потенціалу України. І коли мені хтось каже: «Це неможливо», я у відповідь питаю: «А ви хоч раз спробували?».

Першою нашою розробкою стала система диспетчеризації теплотехнічних обєктів. Мова йде про котельні і теплопункти, які забезпечували в Хмельницькому тепло- і водопостачання.

Їхня робота не така вже й складна, але відповідальна. Наприклад, після «сплеску» напруги обладнання системи теплопостачання автоматично вимикається. За технологією, упродовж 20 хвилин в ручному режимі необхідно знову запустити систему насосів, котли... А оператор котельні тимчасом просто спить. Прокидається, а система відключена вже чотири години, надворі – січень місяць, мороз мінус тридцять – так і до аварії недалеко. Втрати були фантастично великими.

Цивілізація Доріг Олександра ЛяпунаПоки що ніхто не повторив те, що ми зробили для Хмельницьктеплокомуненерго.Цивілізація Доріг Олександра ЛяпунаПриладами IONSOT ми керуємо всім Хмельницьким.

Для нас було абсолютно очевидним, що систему контролю за процесами в тепломережах можна не тільки налагодити, а й автоматизувати. Ми прийшли в «Теплокомуненерго» Хмельницька і сказали: ми можемо для вас це зробити. Без грошей, але за дивіденди від майбутньої економії. Під «пілотний» проект отримали вісім котелен. Після запуску програми з допомогою наших приладів, пасивних контролерів, диспетчер вже знав, що відбувається в котельнях і на теплопунктах: яка температура в котлах, який тиск у трубах, які насоси працюють, коли вони вмикалися, в яких режимах функціонували, коли і чому виникали "нештатні" ситуації. Згодом ми розробили ще й систему управління тепломережами безпосередньо з диспетчерської, щоб диспетчер міг, наприклад, утримувати температуру в тепломережі в заданих параметрах, скажімо, на рівні 50 градусів за Цельсієм. Розробку такої комплексної системи ми розпочали у 2005 і поступово почали її впроваджувати під назвою IONSOT.

В 2006-2007 роках за внутрішнім аудитом «Хмельницктеплокомуненерго» завдяки нашій співпраці Хмельницкий зекономив 18 млн. куб. м газу! Розробку і впровадження комплексної програми ми остаточно завершили у 2009.

Зараз система теплозабезпечення Хмельницького контролюється повністю з допомогою нашого обладнання. Штат працівників котельних і теплопунктів скоротився із 134 до 16 чоловік, які періодично просто оглядають теплопункти.

В результаті упродовж тривалого часу і до сьогоднішнього дня тарифи на опалення в Хмельницькому – найнижчі в Україні. До речі, половина міста Черкаси теж контролює роботу своїх тепломереж з допомогою наших контролерів «IONSOT».

За результатами своєї роботи ми побачили, якими потужними насправді є внутрішні ресурси України, закопані в болоті бюрократичного апарату.

Цивілізація Доріг Олександра Ляпуна
Наш перший досвід роботи з Siemens. Архіватор для теплолічильника.
Оупен систем проти контртехнологій
Але нашу діяльність з впорядкування обліку і організації роботи систем теплопостачання супроводжували й цікаві колізії. Так, через рік після появи «Оупен Систем» на ринку (це якраз були часи кризи 1998 р.), на нас звернув увагу представник Siemens в Україні і запропонував здійснити розробку, до якої у центрального офісу ніяк не доходили руки.

Річ в тім, що в 1997-98 рр. в Україну масово почали постачатися теплолічильники, причому від безлічі виробників – швейцарських, польських, естонських… Але всі ці конструкції виявилися дуже нестійкими проти винахідливості наших споживачів. Досить було, наприклад, покласти мокру ганчірку на вході таких лічильників, і починалася суттєва «економія». Подібних «контртехнологій» було багато, і вони могли повністю нівелювати наявність лічильника на користь споживача.

Для боротьби з такими «винахідниками» наші законодавці впровадили необхідність архівації даних погодинного, добового і щомісячного контролю за споживанням тепла. А теплові лічильники від найкращих світових виробників такі архіви робити «не вміли». Після констатації цього простого факту до нас і звернулася компанія Siemens, яка на той момент купила швейцарську компанію LANDIS GYR – одного з провідних європейських виробників теплолічильників.

Батарея живлення цих приладів забезпечувала їхню роботу упродовж 12 років, але міжповірочний інтервал лічильника становив 8 років, і 4-річний ресурс батареї марнувався. Тому Siemens запропонував нам розробити до лічильника архіватор, який міг би працювати на цих енергетичних «надлишках» упродовж усього міжповірочного інтервалу.

В 1998 році, на існуючій тоді елементній базі, зробити це було надзвичайно важко, але ми виконали завдання за три місяці. Після цього Siemens переробив свої лічильники, адаптував наш винахід і продав швейцарську компанію, залишивши за собою право отримання винагороди «роялті» за використання об'єктів інтелектуальної власності, у т.ч. й наших.

Після цього ми зрозуміли, що з Siemens краще конкурувати, а не співробітничати. Своє треба патентувати і отримувати прибуток з патенту, а не тільки з продажів готових приладів. На жаль, в Україні захист інтелектуальної власності практично відсутній, що заподіює нашому суспільству колосальних збитків.

Але зі свого винаходу, архіватора, «Оупен Систем» прибуток все ж отримало, не так фінансовий, як репутаційний. Невдовзі нас розшукала київська компанія «Техприлад», яка, виявляється, паралельно з нами розробляла таку ж контролерну архіваторну систему (хоча, пардон, до наших показників трохи не дотягла). «Техприлад» зробив нам дуже серйозне замовлення з диспетчеризації столичних теплопунктів. Щоправда, технічні умови були не зовсім досконалі, і через пару років дали про себе знати (не забувайте, що ці події відбувалися в доінтернетну епоху, хоча модемні комунікації тоді вже були).

Після цього «Оупен Систем» отримало від столиці ще два крупних замовлення. При всьому цьому іміджевий капітал від розробки архіватора даних теплолічильників дав потужний поштовх для розвитку нашої компанії.

Сам собі адаптер
Паралельно з теплотехнічним у нас відпрацьовувалися ще два пріоритетних напрямки діяльності – автомобільна діагностика та розробка і виробництво учбово-лабораторних стендів з електроніки.

Щодо стендів, то з боку засновників компанії це швидше прояв ностальгії за університетським минулим, аніж комерційна необхідність. Колишні студенти добре бачили, на якому обладнанні їх вчили. Працюючи в «Оупен Систем», вони створили учбові стенди для навчання основам електроніки і програмування, яких в університеті колись бракувало їм самим. Ми хотіли створити (і створили) таке обладнання, яке б дозволяло не тільки виконувати практичні роботи, а й забезпечувало б студентам розуміння всіх процесів. Такий напрямок діяльності ми практикуємо з 2001 року.

В автодіагностиці ми займалися багатоканальними (точніше, 64-канальними) осцилографами. За осцилограмами, отриманими шляхом обробки даних датчиків автомобіля, діагност визначав якість роботи систем впорскування пального на дизельних і бензинових двигунах. Такі прилади ми почали розробляти ще в 1999 р., а в 2003 р. російська компанія НТЦ (Самара), яка випускала діагностичне обладнання для автомобілів ВАЗ, теж оголосила про початок розробки аналогічного приладу, хоча новин з цього приводу звідти поки що так і не надійшло.

Цивілізація Доріг Олександра Ляпуна
Цивілізація Доріг Олександра ЛяпунаБезмензурочний вимір: початок – 2004 рік, перший комерційний зразок – 2010.Цивілізація Доріг Олександра ЛяпунаПерший стенд, як і Стів Джобс, збирали в гаражі.Цивілізація Доріг Олександра ЛяпунаПредставники Bosch прийшли на наш стенд на виставці у Франкфурті перевірити, чи добре ми працюємо...

Головною відмінністю нашої паливної діагностичної апаратури була її універсальність. Адже електронні діагностичні прилади за кордоном вироблялися й без нас, але мультибрендові варіанти не пропонувалися. Нагадаю, що геометрія у всіх роз'ємів від бортових систем практично однакова, і кількість контактів Bosch у сумісних роз'ємах теж однакова – 25, 35, 55. Але один і той же контакт, наприклад, на BMW, повідомляє про температуру рідини в радіаторі, а на Mercedes – про тиск мастила у двигуні. Щоб із допомогою діагностичного приладу, призначеного для однієї марки автомобіля, зняти дані з іншого, треба мати набір адаптерів. А до нашого осцилографа адаптера не треба, бо він сам собі адаптер – закладаєш в його електронний блок марку і модель автомобіля, і можна працювати в універсальних режимах. Ми продали понад дві сотні таких приладів, причому, переважно за кордон.

Через вибухоподібний розвиток бортових компютерних систем потреба в наших приладах просто зникла, але свою задачу для допомоги тогочасним українським сервісним службам та розвитку «Оупен Систем» вони також виконали.

Разом з тим, ця робота вивела нашу компанію на дизельну тематику. Тут я повинен зауважити, що українські дизелісти – це окреме явище у вітчизняній ремонтно-сервісній сфері. Дизельна паливна апаратура є вершиною досягнень механіки, і всіх дизелістів я вважаю механіками найвищої, елітної кваліфікації. При цьому вони дуже консервативні, а через взаємну конкуренцію ще й недовірливі. Обмін технічною і технологічною інформацією серед них майже не практикується. А «Оупен Систем» для вивчення проблеми потрібен якнайширший моніторинг. Після того, як дизелісти переконалися, що вся інформація, яка надходить від них до нас, залишається конфіденційною, співробітництво розпочалося. Зараз навколо «Оупен Систем» згуртувалося понад два десятки дружніх нам підприємств, що працюють у сфері дизельної паливної апаратури. За їхніми висновками, інформацією та консультаціями ми й розробляємо і випускаємо своє діагностичне обладнання. Професійні секрети дизелістів залишаються при них, а у нас вони відображаються тільки в характеристиках і можливостях нашої діагностичної апаратури, яка потрібна їм усім.

Завдання нашого обладнання – своїми керуючими сигналами управляти форсункою в усіх режимах роботи – попереднього впорскування, повного навантаження і т. ін., впливаючи при цьому виключно на електромагніт чи п'єзоелектричний елемент. Ми створювали прилади, які можуть тестувати паливні насоси високого тиску, форсунки практично всіх сучасних дизельних паливних систем.

До речі, це дуже витратна робота ще й тому, що наш головний конкурент у цій сфері – BOSCH.

Практика точності
А тепер я розкажу про перегони «Оупен Систем» з компанією BOSCH. Шість років ми розробляли стендову систему для вимірювання витрат пального – не в традиційній вимірювальній склянці, а за електронними даними. Ми ставили задачу вимірювати кожне впорскування (інженери знають шо таке миттєві значення для такого вимірювання), і зробити математичний розрахунок витрат пального, принципово точніший, аніж усереднений, який не надає повної картини того, що відбувається у форсунці.

Поясню детальніше. За одне впорскування з однієї форсунки в циліндр надходить, скажімо, 0,0002 куб.см солярки. За тисячу впорскувань це буде 0,2 куб.см. Цей об'єм, тобто 0,2 куб.см, що пройшов через форсунку, ми вимірюємо з похибкою 1,5%. Такий показник відповідає світовим стандартам, яких, до речі, дотримується й BOSCH.

Але часом треба виміряти більші об'єми – скажімо, 400 куб.см (це максимальна подача форсунки вантажних автомобілів). При таких вимірюваннях нормативна похибка зростає і, за світовими стандартами, коливається в межах 3-4%. А у нас – ті ж самі 1,5%! На виставці Automechanika у Франкфурті (ми, до речі, виставлялися там вже чотири рази), фахівці Bosсh не повірили, що таке взагалі можливо, але по факту мусили змиритися. Тоді вони почали шукати, де, що і в кого «Оупен Систем» міг «запозичити» в плані патентного права, і ми їм розтлумачили, що на даний момент красти такі речі просто немає в кого, тому що з такою точністю, як «Оупен Систем», витрати пального не вимірює ніхто в цілому світі.

Але це ще не все. Для того, щоб виміряти оті 0,2 куб.см з похибкою за «світовими стандартами», на брендових стендах через форсунку треба здійснити мінімум тисячу впорскувань. На практиці цього також недостатньо: той же Bosсh вимірює ці витрати часом за дві, а то й три тисячі циклів. За цих 2-3 тисячі імпульсів показники роботи форсунки усереднюються значно більше, а це спотворює загальну картину. Крім того, за такими методиками форсунку ще необхідно попередньо «розігріти», довести до робочої температури.

А нам для вимірювання параметрів дозування тих самих 0,2 куб.см треба тільки 66 (шістдесят шість!) впорскувань.

Що це все, разом узяте, дає на практиці?
По-перше, при ремонті й сервісі дизельної паливної апаратури точність у всьому має виключне значення. Чим вона вища, тим якісніший ремонт форсунки, тим краще й довше працюватиме вся паливна апаратура разом з усім двигуном.

По-друге, Bosсh витрачає від 12 до 40 хв. для випробування форсунки, а за нашими технологіями вся процедура забирає від 4 до 6 хв., тобто набагато менше. А це означає суттєву економію електроенергії, реальне підвищення продуктивності праці.

По-третє, наші методики дозволяють вимірювати точність роботи будь-яких форсунок будь-якого двигуна – як всіх разом, так і кожної окремо, і навіть тих, які ще будуть створені в майбутньому.

По-четверте, в даному випадку ми на рівних розмовляємо із світовими виробниками, а таке мало в кого виходить.

А розгадка, на перший погляд, ніби й проста. Обладнання Bosсh – це, по суті, звичайний прецизійний механічний витратомір (як і у всіх інших виробників світового масштабу), а принципи вимірів, які застосовуються на стендах «Оупен Систем», ґрунтуються на законах гідравліки. Тому наша апаратура – найточніша в світі, і ми створюємо комплексні стенди, які дозволяють діагностувати і кодувати форсунки світових виробників – Bosch, Delphi, Denso, Siemens (над кодуванням форсунок Siemens ми ще працюємо, але багато часу це не забере).

Цивілізація Доріг Олександра ЛяпунаЦивілізація Доріг Олександра Ляпуна

На жаль, нашому просуванню на світовому рівні в певних сегментах електроніки та автомобільної діагностики дуже перешкоджає, як я вже зазначав, фактична відсутність захисту в Україні права інтелектуальної власності. Деякі наші винаходи (зокрема, системи вимірювання витрат пального) могли б принести чималі дивіденди у вигляді роялті (і відповідні податки до бюджету у валюті), якби ми могли експортувати технології, інтелектуальну власність. А так ми деякі свої напрацювання не наважуємося навіть патентувати, тому що процес дуже витратний, а після оприлюднення шляхом патентування красти їх зможе будь-хто, і управи на порушників не знайдеш.

Частково через це у нашої компанії немає світової сервісної мережі – європейська є, і навіть азійська присутня, але до американського континенту ми ще не добралися. Це знижує нашу конкурентоздатність.

Відлуння освітянської біографії
Я сім років віддав освітянській роботі, і просто так її покидати мені не хотілося. Зараз ми проводимо всеукраїнські олімпіади з програмування: фінансуємо всі призи учасникам і премії викладачам, подарунки студентським колективам (наприклад, стенди). Загальна сума призів сягає 2 тис. доларів США.

Цивілізація Доріг Олександра Ляпуна
Після чергової олімпіади серед навчальних закладів ми веземо учасників на екскурсію у Кам`янець-Подільск та Хотин.

Ці олімпіади ми проводимо й досі, причому двічі на рік – очну і заочну. Прекрасні результати показують херсонці, одесити, львівяни. В 2008 р. перемогли кияни з Політехнічного університету (до речі, один з них, Ігор Штурма, зараз працює в Ілона Маска), і ми захотіли, щоб наступні три роки олімпіада проводилася в столиці. Але її модератором, спонсором і організатором залишався «Оупен Систем». Через три роки конкурс повернувся до Хмельницького. Бувало, до нас приїздило до 60 команд (загалом близько двохсот чоловік). Приїжджали і з РФ – з Томська і навіть Хабаровська.
Цивілізація Доріг Олександра ЛяпунаЦивілізація Доріг Олександра Ляпуна
На кафедрах ВУЗів України студентів вчать на наших стендах.


Цивілізації доріг і кордонів
На завершення я хотів би поділитися своїми міркуваннями з приводу проблем, які, я переконаний, хвилюють не тільки мене. Поговоримо про війну.

Війни бувають різні. До найбезглуздіших слід віднести збройні зіткнення, викликані політичними чи імперськими амбіціями – це перший, найнижчий і найбезглуздіший рівень війни.

Другий рівень – війни економічні. Причини таких воєн, їхні прийоми і засоби набагато глибші і різноманітніші. Історично вони ведуться переважно за оволодіння ресурсами – природними, людськими, інтелектуальними, та за контроль над торгівельними шляхами – дорогами, ріками, морськими протоками й гаванями тощо. Економічні війни не завжди супроводжуються збройними зіткненнями, і з цього приводу я наведу тільки один, але дуже яскравий приклад.

Цивілізація Доріг Олександра Ляпуна

Для цього треба згадати, хто такий Махатма Ганді і що він зробив для незалежності Індії. По-перше, Махатма – це не ім'я (насправді пана Ганді звали Мохандас), а титул, який в перекладі з санскриту буквально означає «Велика душа».

Титул «Махатма» з особою Ганді вперше повязав письменник Рабіндранат Тагор. Ганді, який вів аскетичне життя, не раз говорив, що цей титул його засмучує. Але письменник, видно, знав, що робив – Махатма Ганді став національним лідером. Після громадського визнання цього факту він попросив кожного індуса всього-на-всього… випарувати з морської води або видобути в інший спосіб жменю солі. Його послухали, і Британія втратила в Індії монополію на торгівлю сіллю. Також Махатма Ганді звернувся з проханням до кожної з жінок виткати шматок полотна, і в результаті Британія втратила індійський ринок мануфактури. Хтось може собі уявити розміри цього ринку і збитки, заподіяні колоніалісту? Після цього Британії робити в Індії було більше нічого (а без грошей – і ніяк), і колоніальна залежність Індії припинилася.

Досягнувши такого фантастичного результату абсолютно ненасильницькими методами, Махатма Ганді став в один ряд з найвидатнішими діячами людства.

Але є ще й третій різновид війни, рівень якої – найвищий, і в цьому плані доля України і її світове значення унікальні. Це війна цивілізацій, яка почалася дуже давно, але в наші часи набрала яскраво вираженої форми саме на території нашої Батьківщини.

Цивілізацій у світі було і є багато, і війни між ними мають безліч аспектів, розглянути які в межах даної статті не є можливим. Тому для своїх потреб я зупинюся тільки на одному з них.

Україна стала принципово важливою, ключовою ділянкою війни між тими цивілізаціями, які умовно можна назвати Цивілізацією Доріг і Цивілізацією Кордонів. І знову-ж таки, з усіх аспектів цього явища я виберу тільки один, соціальний.

Люди старшого віку мали можливість спостерігати в Україні дуже цікаве явище у всій ретроспективі його розвитку. Зараз як належне сприймається те, що, наприклад, у підземних переходах, при входах до аптек, магазинів, державних установ, пунктів різноманітних побутових послуг є спеціальні похилі пандуси, по яких набагато легше підняти, наприклад, візок. Також ви можете зауважити, що тролейбуси тепер мають дуже низьку посадку, так що перша сходинка входу до них знаходиться практично на рівні бордюру вулиці, а біля середніх дверей у салоні є велика вільна площадка. Раніше такого у нас не було. Ці рішення Україна перейняла від європейської Цивілізації Доріг, і спрямовані вони найперше на полегшення пересування інвалідів на колясках.

Ось такі елементарні речі, як бордюри, і є прикладом кордонів для інваліда. Не маючи змоги самостійно подолати таке просте підвищення, заїхати до юриста, магазину чи аптеки, інвалід змушений сидіти вдома і чекати, доки хтось принесе йому ліки чи їжу, або кудись замість нього сходить. В Цивілізації Кордонів він є утриманцем, а такий статус добиває людину гірше, ніж сама інвалідність чи хвороба.

В Цивілізації Доріг подібні кордони просто прибрали на рівні законодавчих актів про будівельні норми і правила, вимоги до конструкції засобів громадського транспорту тощо, забезпечивши інваліду можливість безперешкодного самостійного переміщення (хоч би і в колясці). В результаті, всі інші свої проблеми він вже може вирішити сам. Наприклад, розпочати бізнес. Тим більше, що сучасні інформаційні комунікації взагалі зрівняли його шанси з усіма іншими, аби тільки не лінувався, і голова була на плечах. В Цивілізації Доріг інвалід – це повноправний, роботоздатний і повноцінний член громади.

Таким є милосердя Цивілізації Доріг.

Милосердя ж Цивілізації Кордонів фокусується на виявленні співчуття: «Як ми за тебе вболіваємо! Як ми через тебе плачемо! Ми ж бачимо, який ти бідний, який ти нещасний, як тобі, мабуть, боляче, і як тобі важко, і як тобі погано, і всім до тебе байдуже, і коли ти вже помреш, щоб не мучитися самому, і не мучити нас?». Не вірите, що це так? Прочитайте автобіографічну книгу «Біле на чорному» Рубена Давида Гонсалеса Гальєго. Ця людина через вроджену хворобу втрапила у велику халепу, і милосердя Цивілізації Кордонів відчула сповна. І їй ще, можна сказати без перебільшення, пощастило, тому що Рубен – це не хто інший, як онук керівника компартії Іспанії Ігнасіо Гальєго, лікувався в СРСР, і ресурси радянського «милосердя» йому виділялися незрівнянно більші, аніж якомусь колгоспнику.

В Україні відмінності між Цивілізацією Доріг і Цивілізацією Кордонів можна спостерігати скрізь і на будь-якому рівні – в промисловості, бізнесі, медицині, судочинстві – де завгодно. Але всім зрозуміло, що Україна випала з Цивілізацією Кордонів і шукає свій шлях до Цивілізації Доріг, прихильником якої була упродовж всієї своєї історії. Тому Майдан і кишнув Януковича, «кордонне» правління якого для України було завідомо нелегітимним пережитком кримінально-політичної старовини. Погодьтеся: нас самих вразила потужність самоорганізації української громади, яка спочатку сформувала Майдан, а потім і армію. Це явище значно глибше, ніж протестні акції чи військові заколоти, які час від часу трапляються в інших країнах. На диво всьому світу, наші хлопці голими руками зупинили і не пустили вглиб України найстрашнішу в світі банду, а тепер озброїлися і на фронті ведуть з ворогом дуже «дорослі» розмови.

«Оупен Систем», як і безліч інших вітчизняних підприємств, відгукнулося Майдану, працювало, працює і працюватиме на громадські і оборонні потреби України. Нашим військовим і добробатам допомагаємо від початку війни через структуру «Народний тил», яку ми ретельно вивчили і перевірили, і тепер можемо співпрацювати, не озираючись. Купували воїнам теплу одежу, продукти, тепловізори…

Волонтерство стало окремим аспектом діяльності нашої компанії. Наскільки нам вистачає ресурсу, ми допомагаємо скрізь, як тільки можемо – від сусіда, що йде на війну і якого треба спорядити, до системного постачання наших захисників одежею, автомобілями, компасами, забезпечення ремонту війскової техніки і придбання будівельних матеріалів для ремонту їх житла.

Треба будо прийняти біженців чи військових – і ми надавали їм житло, платили за комунальні послуги, підтримували матеріально.

А РФ, разом з Республікою Бєларусь, залишилася в Цивілізації Кордонів, знехтувавши шансом, якого для них повторно може і не трапитися.

До чого це я веду?

Цивілізація Доріг Олександра Ляпуна
Двигун, ходова... ну і, звичайно, на фарбу грошей теж вистачило.

Третього вибору немає
На Донбасі йде війна, і щодня наші хлопці там гинуть або їх калічать ворожими кулями і снарядами. Слід визнати, що переважній більшості з нас за їхніми спинами живеться доволі комфортно, а коли вони повертаються без рук чи ніг, то багато хто вважає, що про них повинна потурбуватися «держава». Насправді про них повинні потурбуватися і ми з вами, тому що наш вибір – Цивілізація Доріг, а не Кордонів, і третього немає.

І щоб не вийшло так, що суспільство років через п'ять змінить своє ставлення до ветеранів війни за Україну – скалічених, сліпих, зранених… Нехай, мовляв, ними опікується держава. Такого відношення не можна допустити ні за яких обставин. Якщо колись ми скажемо, що це проблема тільки держави – це буде поразкою в цивілізаційній війні.

Головне завдання бізнесу в цьому плані – забезпечити повноцінну адаптацію військових інвалідів до суспільно активного життя. Як це можна робити, поясню на прикладі.

Аби зрушити справу з місця, хоч-не-хоч, треба стартові кошти. З метою їх збільшення ми для початку пройшлися по своїх давніх «безнадійних» боржниках. О диво, задля ветеранів переважну частину боргів нам повернули! Нам було, куди їх застосувати.

Володимир Ковальський повернувся з фронту без обох ніг, але не занепав духом. Його цивільна професія – механік, конструктор з досвідом практичної роботи. Ми запропонували йому три варіанти нашої допомоги, один з них – відкрити власний бізнес. Ознайомили його з роботою СТО в кількох містах України, аби він міг зробити для себе висновок, чи зможе працювати в такій сфері бізнесу. Допомогли йому купити автомобіль, забезпечили виробниче приміщення, почали укомплектовувати його обладнанням, як своїм, так і з дружніх дизельних сервісів (не в лізинг, а для роботи. Не вийде – поверне). Нехай працює, вчиться, набирається досвіду. Ми знаємо, що для цього йому знадобиться не менше року. Підуть прибутки – і він стане повноцінним і відповідальним бізнесменом. В цьому наша мета, щоб він реалізувався в тій сфері діяльності, яку сам собі обрав. Якщо таких бізнесменів набереться «критична маса», вони, поза сумнівом, самоорганізуються, тому що так заведено в Україні, і ніяких знижок на свою інвалідність вже не потребуватимуть.

Перше правило самурая
На той випадок, якщо ця стаття дійде до ветеранів, скалічених війною, я хочу їм сказати: хлопці, дотримуйтеся першого правила самурая: свою поразку оберни на свою перемогу.

Ваша дорога – не тільки в бізнес. У вас є пільги для навчання у вузах за бюджетні кошти – використовуйте цю перевагу на повну потужність.

Кращі з кращих представники Цивілізації Доріг, Білл Гейтс і Стівен Джобс, відкрили людству доступ до таких інформаційних потоків, про які донедавна ніхто взагалі і мріяти не міг. Будь-які знання, школи, тренінги – все до ваших послуг в найширшому доступі. Вивчіть іноземну мову – одну або кілька, так, як її й самі іноземці не знають, вивчіть англійську (або, наприклад, японську) термінологію – технічну, юридичну, медичну, або яку завгодно – і вам ціни не буде в найпрестижнішій компанії. Нікого не цікавитиме ваша інвалідність, головне – продукт, який ви створите. Вчіть право, судову практику, ставайте правозахисниками, адвокатами, суддями, прокурорами – і продовжуйте захищати ту Правду, заради якої ваші побратими віддали на фронті не тільки здоров'я, а й життя.

Доки ваші майбутні конкуренти розважаються, танцюють у нічних клубах, відпочивають на закордонних курортах, вам треба дуже наполегливо вчитися, і через кілька років ми ще побачимо, хто кому конкурент. Вам не можна тільки одного – халтурити. Будете так чинити – програєте.

Цивілізація Доріг Олександра ЛяпунаЦивілізація Доріг Олександра ЛяпунаЦивілізація Доріг Олександра Ляпуна
Ми гарно працюємо...

Сміливо йдіть у творчість, вчіться малювати, творити літературу, поезію, музику, кіно, тому що на війні ви дізналися про життя не менше, аніж, може статися, усі філософи, разом узяті. Знайте, що природа у випадку каліцтва особи чи її вроджених фізичних вад включає дивні і загадкові компенсаторні механізми, так що в людини часом відкриваються здібності і можливості, про які вона й не підозрювала. Тут головне – не проґавити момент і розпочати роботу.

Цивілізація Доріг Олександра Ляпуна
...і гарно відпочиваємо.

В якості доказу я наведу кілька прикладів із життя людей із важкими ступенями інвалідності, які своєю діяльністю спромоглися змінити весь світ, а не тільки самих себе.

Так, композитор всіх часів і народів Людвіг ван Бетховен свої найкращі твори написав після повної втрати слуху.

Геніальний письменник Федір Достоєвський за нинішніми критеріями був інвалідом 1-ї групи через важку форму епілепсії (до речі, епілептиками були також Олександр Македонський, Наполеон і багато інших відомих діячів).

Письменник Роберт Льюіс Стівенсон, автор «Острова скарбів», «Пригод принца Флорізеля» і багатьох інших захоплюючих літературних творів, 40 років свого життя провів на лікарняному ліжку.

Наберіть в інтернеті «Стіві Уандер», і ви почуєте геніальні твори сліпого американського композитора. Сфотографуватися з ним мали за честь навіть президенти США – не для того, щоб поспівчувати його сліпоті, а тому, що його музикою захоплювалися мільйони людей.

Видатного британського вченого Стіва Хокінга важка хвороба взагалі, вважай, позбавила тіла. Від нього в цьому світі тільки й залишилося, що світлий розум, і цього виявилося достатньо, аби рухати на світовому рівні такі науки, як квантова фізика, астрономія і математика. Є чутки, що він збирається полетіти на Місяць. От де дійсно незламний дух!

Я люблю гітару, і мене вразила біографія бельгійського цигана Джанго Рейнхардта. У 18 років він вже був визнаним майстром, але дуже обгорів під час пожежі, до такого ступеня, що лікарі для порятунку його життя хотіли ампутувати його ліву руку. То він втік з лікарні і загоїв руку з допомогою знахарів-циган. Але через пошкодження сухожиль його ліва рука залишалася стиснутою в кулак. Ціною дуже болючих вправ він розробив три пальці – великий, вказівний і середній, та добре грати все одно не виходило. Тоді він придумав під свої потреби особливий стрій гітари, перевернув з ніг на голову теорію джазу, і почав грати так, що в 1939 році був безапеляційно визнаний кращим гітаристом світу, без будь-яких скидок на інвалідність! Він створив цілий напрямок в музиці, який отримав назву «джаз-мануш». Наберіть в інтернеті його прізвище, послухайте композиції «Мінорний свінг» або «Хмари», і ви почуєте, що витворяв з гітарою цей «інвалід».

І зверніть увагу – всі ці люди є громадянами Цивілізації Доріг, за винятком Ф.М. Достоєвського, якому просто пощастило, що цар відпустив його з ешафоту, не повісивши разом з іншими учасниками гуртка Петрашевського.

Так що беріться, хлопці, до роботи, незважаючи ні на що. Вибір України – Цивілізація Доріг, і вам її будувати нарівні з усіма іншими.

Бесідував Сергій Пархомов

Опубликовано в журнале autoExpert . Использование материалов возможно только со ссылкой на источник.



Цивілізація Доріг Олександра ЛяпунаOpen System, г. Хмельницкий
тел./факс: (0382 )777-428(9), 789-684(5)
e-mail: opensys@opensys.com.ua
, opensys.com.ua


Уважаемый посетитель, Вы зашли на сайт как незарегистрированный пользователь.
Мы рекомендуем Вам зарегистрироваться либо войти на сайт под своим именем.
 (голосов: 1)


Информация
Посетители, находящиеся в группе Гости, не могут оставлять комментарии в данной новости.

Архив

Ноябрь 2017 (15)
Октябрь 2017 (26)
Сентябрь 2017 (26)
Август 2017 (44)
Июль 2017 (29)
Июнь 2017 (26)


Для размещения рекламы обращайтесь в рекламный
отдел по телефону:

+38 (067) 537-82-42